Діамантова мрія актриси Юлії Сак.

 

Ми зустрілися з нею в одному з київських парків. Вона йшла мені на зустріч, осяяна сонцем. Я побачив молоду жінку. Вітер розвивав її довге темно-русяве волосся. Вона була тендітна та вражаюче красива. Її задумливі зелені очі дивилися на мене з теплотою та спокоєм. Це була актриса, кінорежисер, співачка (лірико-колоратурне сопрано), художниця, член Спілки християнських письменників Юлія Сак. Вона Лауреат міжнародних та всеукраїнських вокальних конкурсів, Лауреат Х-го Міжнародного фестивалю-конкурсу «Духовні джерела», володарка Гран-Прі за найкращу моновиставу та роль Анни Ахматової у виставі режисера Ольги Тичини-Яновської «Анна Ахматова». Юлія Сак нагороджена Орденом Святої Анни 1-го ступеня за вклад у мистецтво та духовний розвиток молодого покоління.  

  • Юліє, що на вашу думку є визначальним для творчої долі людини мистецтва?

Я вважаю, перш за все, це Божий Дар, який обов’язково повинно віддавати людям. По – друге, це захопленість своєю справою, а дуже часто просто неможливість жити без мистецтва.

  • Що послужило для вас поштовхом для зміни театральних декорацій на кіношні?

Я давно мріяла про кіно! Але я не просто хотіла зніматися в фільмах, а знімати своє кіно! Тим паче, що письменниця, сценарист та режисер – Ольга Тичина – Яновська написала багато неймовірних романів, фентезі, комедій, з яких можна зробити насправді європейські кінопроекти.

  • Чим стало для вас авторське кіно? Поясніть, будь ласка, для ваших читачів значення слово «авторське».

Іншими словами, «авторське кіно» — це «ексклюзивне кіно». Це креативні проекти, де режисер повинен обов»язково мати свій почерк. Дуже часто авторське кіно буває (нажаль) безбюджетним! А для мене наше авторське кіно є просто сенсом життя, проектом, де я можу повною мірою розкривати дар, що мені даний Згори! Ми знімаємо авторське кіно з 2015 року. В нашому доробку вже є короткометражні фільми «Анна Ахматова — Кассандра срібного віку», «Фортепіанне Євангеліє Марії Юдіної», «Елегія любові. Віра Холодна», «Ніка Турбіна. Полинь – трава», які входять в повнометражний фільм «Величні жінки». Також ми відзняли короткометражний фільм за твором Агати Крісті «Лялька». І от нарешті створили повнометражний фільм – фантасмагорію «Провидець».

   У квітні цього року з великим успіхом відбулися прем»єрні покази авторського художнього фільму Юлії Сак та Ольги Тичини-Яновської «Провидець», присвяченого геніальному письменнику Миколі Гоголю. І я вирішив ще поспілкуватися з творчою командою  цього фільму.

   Ольга Тичина – Яновська – авторка сценарію та режисер.

  • Пані Ольго, у зв»язку з чим ви зняли фільм про Миколу Гоголя? З ювілейною датою його народження (210 років), або з будь-яких причин?

Микола Васильович Гоголь – це, перш за все, постать історична. Геніальний письменник, який залишив по собі велике надбання для світової літератури. А для мене Гоголь починається з дитячих спогадів: вся наша родина любила твори Миколи Гоголя. І я, як режисерка та автор сценарію, вирішила написати сценарій до фільму про Гоголя, тому, що зрозуміла, що цей фільм може бути цікавим для людей, тим більше, що в основу цього проекту лягли листи Гоголя, його друзів, жінок, яких він кохав: Олександри Смирнової — Россет та Анни Вієльгорської. Не обминули ми в цьому фільмі і твори Гоголя, а саме: «Страшна помста», «Ніч на Івана Купала» «Майська ніч» та «Загублена грамота», фрагменти з яких показані в цій стрічці. А з приводу дня народження Гоголя, просто так сталося, що прем»єрний показ фільму співпав з ювілейною датою.

Віктор Коньяков теж поділився своїми думками, що до останньої його роботи в кіно. 

  • Вікторе, як вам вдалося так реалістично перевтілитися в образ видатного письменника?

Фільм ставився за реальною перепискою М. Гоголя, яку я разом із режисерами картини дуже ретельно вивчив. Зрозумівши, що доля М. Гоголя дуже нагадує мені мою особисту, і виходячи з цього, я грав Миколу Гоголя як самого себе. До того ж мені дуже допомогли режисери картини, при розробці концепції ролі, за що я їм дуже вдячний.

  • Юліє, за яким принципом ви добираєте акторів для участі в ваших кінопроектах? Чи є серед них такі з ким ви співпрацюєте постійно?

Найголовніше, звичайно, щоб люди, які грають у фільмах, були талановиті і професійні, але мені ще дуже важливо, щоб в нашій команді складалися теплі, дружні стосунки між людьми. А крім цього в наших проектах працюють ті люди, які теж обожнюють мистецтво, і з радістю приймають участь, навіть, в безбюджетних стрічках.

Так, є в нашій команді актори, з якими ми працюємо і товаришуємо на протязі багатьох років. Наприклад – співак, поет і актор Віктор Коньяков. З ним ми знайомі більше 12 років. Акторка і директор декількох наших фільмів – Анна Петрова. З Анною ми товаришуємо приблизно 9 років. Акторки — Вікторія Гвоздій, Тетяна Завадська, актори – Олександр Мельник, Олександр Дашкевич. І не тільки вони.

  • Розкажіть, будь ласка, про ваших меценатів, якщо такі є?

В нас немає меценатів. Всі наші фільми без бюджетні. А якщо потрібні для зйомок якісь гроші, то це невеличкі власні кошти.

  • Якщо ваш фільм безбюджетний, то я розумію, що проблеми у його створенні виникали?

Так, це дуже складний проект (історичний), який потребував багато творчих та організаційних надбань. Перш за все, потрібно було домовлятися з акторами, колективами, та директорами деяких закладів. В створенні проекту потребувалася наполегливість, і навіть творчий фанатизм.

  • Давайте трішки пофантазуємо, якби ви раптом отримали велику суму коштів, як би ви ними скористалися?

Всі б ці кошти, я вклала в зйомки наших авторських кінофільмів. Ще б я допомагала бідним, та мандрувала.

  • Якими якостями або рисами характеру має бути наділений видатний актор?

Перш за все, видатний актор повинен бути цілеспрямованим, впертим, в доброму сенсі цього слову, закоханим в свою справу, і впевненим в собі! Так, без віри в себе, та свою зірку, думаю, навряд чи можна чогось досягнути! А найголовне потрібна віра в Божу допомогу!

  • Як вам вдалося опонувати декілька надзвичайно важливих для створення художніх стрічок суто технічних професій?

І знову віра в Бога, в себе, а також надзвичайна любов до своєї справи! Величезне бажання зробити справжні шедеври для нашої України!

  • Чи є у вас кумири у світовому кінематографі?

В мене взагалі немає кумирів, однак… є дуже багато великих українських, чи європейських митців, яких я ціную і люблю.

  • Чи бувають у вас депресії і як ви їх позбавляєтесь?

Депресії бувають! І гірше за депресії – моменти відчаю. З таким станом дуже складно миритися, однак… Допомагає мені і в цьому — мистецтво, улюблена робота! «Робота лікує!». Йде активація мозку, мобілізація всього організму! Що, правда, після перевтоми в такому стані буває ще гірше.

  • Яку роль у вашому житті відіграє кохання?

Найголовне! Коли немає кохання, все… навіть моя улюблена робота, не приносить радощів! Життя починаю нагадувати тортури. Кохання – це натхнення, а для мене – кисень!

  • Багато чого досягнуто. Чи є у вас мрія, здійснення якої для вас попереду?

Так! По – перше, завжди треба самовдосконалюватись, і ставити перед собою серйозні задачі. Неможна заспокоюватися, і відпочивати на лаврах. Тоді людина деградує! А якщо більш конкретно, то я хочу відзняти ще багато авторських фільмів, які будуть не тільки безбюджетні, але і бюджетні, і які зможуть принести Україні, і нашої творчої групі європейське визнання!

  • Побажання Юлії Сак читачам нашої газети.

Ніколи не втрачайте віри в житті! Стукайте, і вам відчинять! Йдіть до мети, і ви зможете дійти! І дай Боже кожному мати любов, свою родину, з якою можна буде на протязі всього життя ділити радощі, чи негаразди! З родиною, з любов»ю все в житті долається легше!

Іван Дружковець.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *